Отправлено: 21.04.07 18:54. Заголовок: Прочитав статтю У К..

Прочитав статтю

У Києві — Бузина, в Гельсінкі — Сердючка
Володимир КУЗЬ

Хотів би висловити своє ставлення до подібних творів.
Перш за все назвати цей твір псевдожурналіста статтею наврядчи спаде на думку. Подібне можна охарактеризувати не наче як бульварною пресою. А простими словами - це просто жах! Я не є прихильником А.Данилка, але хіба це привід називати людину - цитую - "воно". І взагалі про яку журналістську етику може йти мова після -- цитую --"Назвати Андрія Данилка співаком, та ще й українським не повертається язик. Його примітивні «шлягери» зачіпають хіба що білогарячкуватих, підпитих дебілів і викликають огиду у нормальних слухачів."

Далі автор перекинувся на інших особистостей.

Моє ставлення до таких псевдожурналістів --- це писаки. І говорити про етику з ними не має сенсу. Я впевнений, що фізичні особи, про яких йшлося в цьому творі звернуться до суду і в автора цієї нахабної - статті більше не буде можливості нехтувати етикою.
З повагою Вячеслав Настасьєв.

 Отправлено: 15.06.08 12:17. Заголовок: Згоден цілком і повн..

Згоден цілком і повністю . Шароварщина і вуса -це перший ворог сучасної української культурної традиції. Я сам не люблю " творчість" Данилка, але спасибі йому велике за те , що він показав як з " нічого" зробити " щось" . Пора вилазити з нір , панове!!

 Отправлено: 28.06.10 12:12. Заголовок: А мені здається, Дан..

А мені здається, Данилкові нам усім треба подякувати за те, що він нам показав справжнє обличчя (одне з багатьох обличь) нашого народу. Сміх, це чудовий засіб лікування від нашого невігластва та рабської свідомості